3 дні тому

ЗВІТ про діяльність Київської організації НСЖУ — 2024

Основні напрямки роботи Київської організації НСЖУ в 2024-ому році, як і в два попередні роки, визначалися умовами війни. Агресія росії суттєво вплинула на пріоритети в діяльності правління. Першочерговим завданням вважаємо підтримку воїнів-захисників, спілчан, які потрапили у скрутне становище та співпраця з волонтерськими організаціями. Можливо, найбільш важливо і показово, що в цих умовах не зменшилась увага до нашої спілки, про що свідчить зростання чисельності її рядів. Так, у 2024 році новими членами КО НСЖУ стали 175 журналістів. Слід зазначити, що більшу частину новобранців склала молодь.

На наш погляд, одне з пояснень цьому – багаторічна співпраця Київської організації НСЖУ, насамперед її членів правління, з викладачами і студентами столичних університетів, де готують спеціалістів нашої професії, а саме – Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Військового інституту КНУ, Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, Інституту журналістики, кіно і телебачення Київського міжнародного університету, факультетами журналістики університету імені Михайла Драгоманова, університету «Крок». Співпраця з цими закладами – виступи членів правління КО на зустрічах, семінарах, з лекціями, головування в державних екзаменаційних комісіях. Під час таких зустрічей студенти отримують не лише відповідні знання й компетенції, а й практичні навички у громадській, волонтерській, адміністративній та багатьох інших видах діяльності. Практичні заняття зі студентами в Київській організації та інші заходи – допомагають привернути увагу майбутніх журналістів до Київської організації і загалом до НСЖУ, зацікавити їх справами нашої спілки і з часом поповнювати її склад.

Ще одна спілчансько-студентська ініціатива, яка успішно втілюється в життя, - проєкт «Відчувай українську». Йдеться про серію відеосюжетів, поширених у соцмережах, де студенти розповідають, як правильно вимовляти і писати українські слова та вирази. Мова для народу має надвелике значення, і її треба просувати, тому члени правління Київської організації є координаторами, модераторами українськомовного контенту «Мовні сили України», «Українське дисидентство», допомагають усім охочим перейти на спілкування українською, збираючи водночас донати для українських бійців.

Під час роботи над книгами «Журналісти на війні» та «Україна: журналісти на передовій» і їхнього представлення громадськості зміцніли зв’язки Київської організації з військовими журналістами, блогерами, іншими авторами, які пишуть про війну та наших героїв, або розповідають про неї у теле- і радіопрограмах, викривають фейки російських пропагандистів і апологетів цієї війни. Необхідно відзначити, що в Україні зараз активно розвивається вітчизняна література. У час, коли до української культури прикута увага світових медіа, ми маємо унікальний шанс – ширити своє, українське не тільки в Україні, а й за її межами. Окремо варто виділити творче співробітництво з журналістами агентства АрміяInform, Українського національного агентства Укрінформ, ЗСУ (ОСУВ) «Північ», Black Fox.News та оглядачами групи «Інформаційний спротив». Наслідками цієї співпраці є колективне продовження названих вище книг, сотні публікацій в Інтернеті, на сторінках вцілілих періодичних видань, виступів в ефірі щодо пов’язаних з війною подій та її важких наслідків для України. Так, член правління Київської організації Сергій Череватий, який нині очолює Укрінформ, кваліфіковано оновлює напрямки інформаційного спротиву, активуючи в роботі первинний журналістський осередок.

Неординарною і резонансною ініціативою директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, члена правлінь КО та НСЖУ Юрія Бондаря та її блискучим втіленням у життя стала акція «Книжка за день». В акції взяли участь 160 студентів і викладачів університету, запрошені гості. Кожен з них написав есе на вільну тему «День після війни», у якому виклав свої емоції, почуття та бачення України після завершення війни. Верстку, коректорську роботу, друк здійснили студенти. Вся робота – від написання до виготовлення книги – тривала 12 годин. Акцію підтримав і сприяв її здійсненню Держкомтелерадіо України. Нині спільно із студентами Інституту журналістики працюємо над створенням путівника «Місце пам’яті» Київ журналістський.(дошки пам’яті, вулиці, які носять імена журналістів, будинки, де були розташовані редакції тощо).

Наближення до Перемоги визначається надійним тилом і має бути комплексним. Ми намагаємося всі заходи спрямовувати у цьому напрямку – від плетіння сіток, виготовлення окопних свічок, пошиття поясів-утеплювачів, допомога постраждалим від російської агресії, донати на ЗСУ, вивчення основ тактичної медицини і, звісно, дерусифікація нашого населення.

Не менш важлива в часи лихоліття психологічна підтримка журналістів. Спільно з проєктом «Поруч», психологічним центром при Кабінеті Міністрів проводяться тривалі тренінги про ризики та психологічне здоров’я українців під час війни. До участі запрошуються фахівці-психологи, душепопечителі з міжнародного служіння «Надія», військові капелани.

Національна спілка журналістів України налагодила тісне співробітництво із БО «БФ «Українська Федерація банків продовольства», до якого долучилася й Київська організація. Завдяки такій співпраці нам вдалося допомогти родинам внутрішньо переміщених осіб. Наші колеги мають відчувати підтримку, насамперед, нашу спілчанську. Окрім, продуктових наборів, допомагаємо з пошуками житла, влаштовувати дітей до дитячих дошкільних закладів, школи, запрошуємо на різноманітні творчі вечори, концерти, на перегляди вистав до театрів. Правління Київської організації долучається до створення майданчику для двостороннього діалогу між інститутами влади та внутрішньо переміщеними особами, де б журналісти отримували б можливість розповідати про перешкоди для інтеграції у нові громади і разом шукати спільні шляхи вирішення проблем.

Київська організація співпрацює з Київською міською державною адміністрацією, зокрема щодо вшанування видатних діячів культури і мистецтва. Впродовж десятка років Київська адміністрація присуджує Мистецьку премію імені Анатолія Москаленка ( до речі, світлої пам’яті у жовтні минуло 25 років як відійшов у засвіти) журналістам, які внесли вагомий внесок у розвиток культурної та історичної спадщини столиці. Це своєрідна шана людям, які примножують здобутки Києва.

Співпраця з Національною академією образотворчого мистецтва та архітектури, Міністерством культури та Національною радою жінок України дає можливість користуватися їхніми майданчиками для виставок. Останні заходи – спільна виставка портретів героїв – захисників України, «Уклін тобі, солдатська мати». ( виставки оформлені рушниками з колекції члена правління Людмили Грабовенко).

За останній рік Київською організацією проведено понад три десятки резонансних, ефективних заходів, серед яких тренінги, семінари, презентації. Як приклад, частина з них:

- Презентація фільму «Україно, в тобі моє коріння» журналістки Жанни Бебешко у Будинку кіно ;

- Презентація книжки Ю.Щербака «Україна в обіймах Польщі» в Укрінформі;

- презентація книги «Оньде» Олексія Диковицького, заступника генерального директора телеканалу «Бєлсат» у Варшаві;

- відкриття вишки, яка ловить інтернет , у Гадячі, Полтавської області, де нині мешкає член НСЖУ Вячеслав Баранов: ( вишку замовив і вдосконалив під місцевий ландшафт за власні кошти);

- пошанування військових журналістів, які повертаються на ротацію; захисників Гостомеля;

- участь в організації виставки «Намалюй мені вірш» ( за мотивами творчості Ліни Костенко, де вручили відзнаку «Незламні» непохитній поетесі.(Нагороду отримала донька Оксана Пахльовська).

Участь у творчих конкурсах:

літературно-науковому конкурсі фонду Воляників-Швабінських.

«Причини і способи боротьби нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні». Укртютюн.

Без перебільшення можна стверджувати, що журналістська діяльність кожного члена спілки спрямована на висвітлення подій, пов’язаних із війною в Україні, популяризацію української культури та висловлення позиції нашої держави у світі. Журналісти беруть участь у важливих європейських заходах , що сприяють налагодженню культурної дипломатії, зміцненню зв’язків із іноземними партнерами та підтримці глобальної уваги до ситуації в Україні. Так, член НСЖУ, теле-та радіоведучий, волонтер Володимир Бірюков тривалий час працював у Латвії. 23 лютого 2022 року він повернувся в Україну зі зйомок, а 24 почалися обстріли. Спершу пішов записатися до ТРО. Його не взяли. 16 квітня 2022 року під час прямого етеру на латвійському телеканалі, біля його будинку стався приліт ракети. У кімнаті, де він знаходився, попадали речі. Ведучі не зрозуміли, що відбулося, і дуже злякалися. Він взяв ноутбук, сів у ванну і повідомив їм, що вони є свідками обстрілу, який відбувається саме зараз. Після ефіру на нього вийшли з Адміністрації президента Латвії і попросили приїхати найближчим часом до Латвії. Але виїхати вдалося лише через чотири місяці. Приїхавши до Латвії Володимиру повідомили, що головна мета – побудова проукраїнського іміджу та збір коштів на закупівлю дронів для наших військових. Так, за короткий термін вдалося зібрати 4,4млн.євро!

Членам правління Анатолію Яковцю, Ользі Стоян, Зої Шариковій, Людмилі Грабовенко вдалося налагодити зв’язок з волонтерськими організаціями. Спільно з селищними головами Леух, Слободище, Яструбинці, Чорторий та волонтерами Марією Петровою та Олександром Переборою організували збір фруктів, солодощів, домашнього печива та відвідали воїнів-захисників, які перебувають на лікуванні у хірургічному відділенні Національно-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України та Державну установу «Головний медичний центр» Міністерства внутрішніх справ.

За ініціативи Кіровоградської обласної організації НСЖУ (голова Петро Мельник) та сприяння Петрівської селищної ради ( голова Світлана Тилик) відбувся щорічний фестиваль «Осінні зерна». На ньому побувала заступник голови Київської організації НСЖУ Алла Малієнко. Петрівщина з перших днів війни живе і працює як одна волонтерська родина. Українці не втрачають оптимізм: територіальна громада розвивається, працює мережа освітніх закладів, лікарня. У громаді не закрили жодного дитячого садка, облаштовується житло для вимушених переселенців, і найважливіше – це допомога і сприяння ЗСУ. Волонтери у селах формують продуктові набори, переробляють м’ясо, рибу, овочі. На щастя, виходить місцева газета «Трудова слава» ( редактор В.А.Кіфенко) та працює радіомовлення «Голос Петрівщини» (головний редактор Т.Г.Біденко).

Як і в минулі роки, але з поправкою на обставини військового часу, Київська спілка відзначила наше професійне свято - День українського журналіста. До війни проводилися спілчанські урочистості для журналістів Києва і столичної області. Нині ми практикуємо відзначення свята і нагородження кращих журналістів у колективах редакцій та журналістських підрозділів.

Київська організація НСЖУ « За особливу мужність та відданість Україні» заснувала Відзнаку «Незламні». Одними із перших нагороджених стали Ліна Костенко, Тарас Петриненко та командир підрозділу 71-ї єгерської штурмової бригади Євген Кудінов, який зазнав важкого поранення у боях під Вовчанськом, рятуючи побратимів.

Не забуваємо відзначати і круглі дати в житті окремих ЗМІ та журналістів-ювілярів. Чи не єдиному науково-популярному журналові «Наука і суспільство» виповнилося 100 років. До цієї дати спільно з головним редактором Дмитром Єсипенком випустили спеціальний номер.

Так, у 2024 році виповнилося сто років Українському радіо. До цієї дати, крім урочистого засідання, вийшло багато матеріалів з історії Українського радіо, відзначені його ветерани. Перший заступник голови правління КО НСЖУ Віктор Пасак, один із когорти заслужених ветеранів, підготував і видав книгу «Оратай українського ефіру», присвячену відомому радіожурналісту, політику, громадському діячеві, багаторічному керівникові українського телебачення і радіо Миколі Охмакевичу.

Не бракувало й гострих проблем у нашому спілчанському товаристві. Однією з найболючіших із них стало масове закриття газет і журналів- як місцевих, так і загальноукраїнських. Головним чином це наслідки їхнього поспішного роздержавлення, позбавлення матеріальної і фінансової підтримки владними структурами, грабіжницькі ціни на друк і доставку. У правлінні КО НСЖУ всі одностайні в тому, щоб змінити державну політику щодо нашої періодики і загалом ЗМІ. Особливо з урахуванням війни проти України ворога, який не жаліє коштів на свої мас-медіа.

Журналісти мусять і можуть змінювати майбутнє нашої країни і як ніколи актуальні і натхненні слова Тараса Петриненка: «Україна дихатиме доти – поки ми за неї стоїмо».

Звіт за дорученням правління підготувала

Алла Малієнко.